Тема уроку: Відпрацювання бухгалтерського обліку на підприємствах різних галузей та форм власності.
1. Характеристика бухгалтерського обліку на підприємствах
різних галузей та форм власності.
Підприємство самостійно:
-- визначає облікову політику підприємства;
---- обирає форму бухгалтерського обліку;
---- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського
(управлінського) обліку,
звітності і контролю господарських операцій,операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерськихдокументів;
----- затверджує правила документообороту і технологію обробки
--- облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів
аналітичного обліку;
--- може виділяти на окремий баланс філії, представництва,
відділення та інші відокремлені підрозділи;
-------визначає доцільність застосування міжнародних стандартів
(крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнароднихстандартів визначена законодавством).
Керівник підприємства зобов'язаний:
v створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського
обліку;
v забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами
та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку,
правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку
оформлення та подання до обліку первинних документів.
Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення
бухгалтерського обліку підприємства :
Ø забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних
методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання
у встановлені строки фінансової звітності;
Ø організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського
обліку всіх господарських операцій;
Ø бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та
відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів
підприємства;
Ø забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Бухгалтерський облік на підприємствах різних галузей можна поділити
Ø Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах
Ø Бухгалтерський облік в бюджетних установах.
Ø Бухгалтерський облік на підприємствах торгівлі.
Ø Бухгалтерський облік на підприємствах харчування
Відповідно до Закону України «Про власність» №697 в Україні
існує три види власності:
існує три види власності:
- приватна,
- колективна;
- державна, що складається із загальнодержавної та комунальної
власності.
власності.
Підприємства на яких здійснюється бухгалтерський облік,
відповідно до форм власності, встановленим Законом України
«Про підприємство в Україні» можуть бути різних видів:
відповідно до форм власності, встановленим Законом України
«Про підприємство в Україні» можуть бути різних видів:
- приватне підприємство, засвоєне на власності фізичної особи;
- колективне підприємство, засвоєне на власності трудового колективу;
- господарське товариство;
- підприємство, засвоєне на власності об’єднання громадян;
- комунальне підприємство,засвоєне на власності
відповідальної територіальної громади;
відповідальної територіальної громади;
- державне підприємство, засвоєне на державній власності,
в тому числі казанне підприємство;
в тому числі казанне підприємство;
- казенне підприємство - це державне підприємство, яке
відповідно до законодавства України не підлягає приватизації;
відповідно до законодавства України не підлягає приватизації;
- спільне підприємство, засвоєне на базі об’єднання
майна різних власників змішана форма власності) . Серед засновників спільного підприємства відповідно до законодавства України можуть бути юридичні особи та громадяни України, громадяни інших держав;
майна різних власників змішана форма власності) . Серед засновників спільного підприємства відповідно до законодавства України можуть бути юридичні особи та громадяни України, громадяни інших держав;
- орендне підприємство – самостійна юридична одиниця, утворена орендарями на основі орендного договору про майновий найом у тимчасове володіння і користування на визначений термін і на умовах, а також за визначену плату майна орендодавця для самостійного здійснення підприємницької діяльності або для іншої мети.
Підприємства на території України можуть об’єднуватися в:
- асоціації , тобто договірні об’єднання, що створюються з метою постійної координації господарської діяльності без права втручання у виробничу і комерційну діяльність будь-якого з її учасників;
- корпорації – договірні об’єднання, що створюються на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;
- концерни – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, банків, торгівлі, транспорту тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств;
- консорціуми - тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети;
- інші об’єднання за галузями, територіальними та іншими принципами.
2. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах.
Для обліку продукції сільськогосподарського виробництва використовують рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». У дебет цього рахунка записується оприбуткована продукція власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, а в кредит - списання для продажу, невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі для соціальної сфери (дитячі садки, школи, їдальні), споживання у якості кормів, призначених для висіву тощо). На підприємствах, які отримують напівфабрикати власного виробництва, котрі можуть бути реалізовані споживачам без доведення їх до стадії готової продукції, ведуть облік на рахунку 25 «Напівфабрикати» у розрізі окремих видів напівфабрикатів.
Багато промислових підприємств займається торгівлею, тому для обліку руху товарно-матеріальних цінностей відкривається рахунок 28 «Товари» з відповідними субрахунками: 281 «Товари на складі», 282 «Товари в торгівлі», 283 «Товари на комісії», 284 «Товари під товарами», 285 «Торгова націнка». Цей рахунок застосовується для обліку виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу.
Продукція сільського і лісового господарства (якщо вони оцінюються за нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації)
Матеріальні цінності, призначенні для продажу (постачання третім особам), або для внутрішнього споживання
Сільське господарство 27 «Продукція сільськогосподар. виробництва»
3. Бухгалтерський облік на підприємствах торгівлі.
Бухгалтерський облік у торгових підприємствах здійснюється з дотриманням єдиних методологічних принципів, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, а також іншими нормативними актами щодо ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.
Облік наявності і руху товарів відповідно до Плану рахунків у торгових підприємствах ведеться на рахунку 28 «Товари» за субрахунками:
— 281 «Товари на складі»;
— 282 «Товари в торгівлі»;
— 283 «Товари на комісії»;
— 284 «Тара під товарами»;
— 285 «Торгова націнка»;
— 289 «Транспортно-заготівельні витрати».
На субрахунку 281 «Товари на складі» ведуть облік наявності і руху товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих складах і базах, в овочесховищах, морозильниках тощо.
На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» ведуть облік наявності та руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі.
Субрахунок 283 «Товари на комісії» призначений для обліку товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими актами, які не передбачають перехід права власності на ці товари до оплати їх вартості.
На субрахунку 284 «Тара під товарами» ведуть облік тари під товарами та порожньої тари (покупної і власного виробництва), крім інвентарної, що служить для виробничих і господарських потреб, і облік якої здійснюють на відповідних субрахунках рахунків 11 «Інші необоротні матеріальні активи» та 20 «Виробничі запаси».
Облік товарів в оптових підприємствах ведуть за цінами придбання, а в роздрібній торгівлі — за продажними (роздрібними) цінами. При обліку товарів за продажними цінами різниця між їх вартістю за продажними і покупними цінами (яка утворюється за рахунок торгових націнок на товари) відображається на пасивному субрахунку 285 «Торгова націнка». При обліку товарів за покупними цінами субрахунком 285 «Торгова націнка» не користуються.
Субрахунок 289 «Транспортно-заготівельні витрати», введений до Плану рахунків згідно з наказом Мінфіну України від 14.06.2000 р. № 131 «Зміни і доповнення до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку», призначений для обліку транспортно-заготівельних витрат, пов’язаних з придбанням товарів (витрат на заготівлю запасів, оплати тарифів (фрахту) за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).
4. Бухгалтерський облік на підприємствах харчування.
Громадське харчування - сфера виробничо-торговельної діяльності, в якій виробляють і продають продукцію власного виробництва та закупні товари, як правило, призначені для споживання на місці.
Заклад громадського харчування - організаційно-структурна одиниця у сфері громадського харчування, яка виробляє, доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні, кондитерські вироби та закупні товари.
Підприємство громадського харчування - це заклад (сукупність закладів), який є самостійним суб'єктом господарської діяльності і має права юридичної особи.
Типи закладів громадського харчування :
- ресторани;
- бари;
- кафе, кафетерії;
- їдальні, в тому числі їдальні на підприємствах, у навчальних закладах тощо
- закусочні;
- буфети, магазини кулінарних виробів;
- фабрики-кухні, фабрики-заготівельні.
Класи ресторанів та барів: перший, вищий, люкс.
Клас підприємство громадського харчування вибирає самостійно, враховуючи рівень асортименту, технічного оснащення, обслуговування (самообслуговування, офіціанти, комбіноване), естетичного оформлення тощо.
На фасаді закладу громадського харчування має бути вивіска із зазначенням його типу (класу), назви та режиму роботи, який у необхідних випадках узгоджується з органами місцевого самоврядування чи адміністрацією підприємства, яке обслуговує цей заклад.
На підприємствах громадського харчування повинен забезпечуватися належний санітарний стан згідно із правилами, використовуватися відповідні дозволені мийні та дезинфікуючі засоби; працівники повинні проходити регулярні медичні обстеження. Технологічне обладнання, інвентар і посуд повинні відповідати певним вимогам - мати сертифікати відповідності або бути виготовленими із дозволених матеріалів.
Страви повинні подаватися тільки сьогоднішні. Має бути забезпечена кількість страв згідно з меню протягом усього дня або періоду, визначеного для їх продажу (сніданок, обід, вечеря).
На підприємствах громадського харчування обов'язкова наявність меню і прейскурантів.
Асортимент страв затверджується керівництвом; при їх виготовленні необхідно дотримуватися технологічних режимів згідно зі збірником рецептур , стандартами тощо. Можна самостійно розробляти та затверджувати фірмові страви.
На підприємствах громадського харчування обов'язкове використання РРО. Засоби вимірювальної техніки повинні бути перевіреними і справними.
Оподаткування здійснюється згідно із законодавством. Клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасних випадків - При торгівлі спиртними напоями сплачується збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
Особливості обліку в громадському харчуванні
Облік у громадському харчуванні має багато спільного з обліком у торгівлі - використання рахунку 28 "Товари", встановлення торгових націнок, реалізація через касу з використанням РРО та ін. Проте є цілий ряд особливостей, характерних саме для цього виду діяльності.
1. У громадському харчуванні можна виділити такі виробничі процеси:
- заготівля;
- виробництво;
- реалізація;
- організація споживання.
Останній процес є характерним тільки для цього виду діяльності.
На підприємствах громадського харчування здійснюється і виробництво, і торгівля одночасно.
Витрати, як і в торгівлі, обліковуються на рахунках 92, 93. На рахунок 23 списується тільки вартість використаних продуктів, сировини; можна замість рахунку 23 використовувати окремий субрахунок рахунку 28.
Велике внутрішнє переміщення цінностей, неоднорідність ТМЦ, велика кількість матеріально відповідальних осіб призводять до збільшення обсягу документів, які супроводжують рух товарів, і збільшення кількості субрахунків рахунку 28.
Специфічні первинні документи - денні забірні листи, якими оформляється відпуск (забір) товарів, сировини, напівфабрикатів із комори до кухні тощо
5. Форми ведення бухгалтерського обліку.
Форма бухгалтерського обліку – це певна система взаємопов’язаних
регістрів бухгалтерського обліку із певним порядком і способом
реєстрації та узагальнення інформації в них.
Форма бухгалтерського обліку обирається підприємствами
самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку
та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології
обробки облікових даних.
Форми бухгалтерського обліку відрізняються між собою:
Ø кількістю, зовнішнім виглядом і будовою облікових регістрів;
Ø взаємозв’язком регістрів синтетичного і аналітичного, хронологічного
і систематичного обліку;
Ø послідовністю і технікою здійснення записів в облікові регістри.
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку.
При журнально-ордерній формі обліку основними регістрами є журнали і відомості до них, записи в які роблять щоденно або по мірі надходження первинних документів.
У журналах суміщено систематичний і хронологічний облік, а у більшості з них поєднано також синтетичний з аналітичним.
Журнали-ордери – це окремі аркуші багатогранної форми, побудовані за шаховим принципом.
У журналах записують суми з кредитових оборотів по рахунках, а у відомостях – з дебетових.
Наприкінці місяця журнали-ордери закривають, тобто підраховують підсумки, і переносять їх до Головної книги
Переваги журнально-ордерної форми:
Ø є простою у застосуванні;
Ø забезпечується прискорення облікового процесу через відсутність необхідності складання проміжних регістрів (зокрема, меморіальних ордерів);
Ø підвищується якість облікової інформації (зменшується кількість помилок, а допущені помилки легко виявляються);
Ø зменшується кількість облікових регістрів, аналітичний і синтетичний облік поєднані в одному регістрі;
Ø полегшується процес одержання даних, необхідних для складання звітності (їх отримують з даних поточного обліку без додаткових вибірок);
Ø облік стає більш наочним і аналітичним;
Ø створює можливості використання обчислювальної техніки.
Проте окремі регістри мають складну будову.
Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку.
При меморіально-ордерній формі обліку основними регістрами є меморіальні ордери, які складають на підставі первинних документів. Після заповнення меморіальні ордери реєструють у реєстраційному журналі, на підставі їх даних заповнюють Головну книгу. Аналітичний облік ведуть у картках і книгах.
Меморіально-ордерну форму використовують, як правило, бюджетні установи.
Перелік та зміст меморіальних ордерів визначені Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затвердженою наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 № 68.
Переваги меморіально-ордерної форми обліку:
Ø гнучкість і простота;
Ø посилення функції контролю через звірку дебетових і кредитових оборотів по рахунках Головної книги з оборотом реєстраційного журналу.
Недоліки:
ü уповільнення облікового процесу через складання великої кількості меморіальних ордерів;
ü запис господарських операцій декілька разів у різні облікові регістри;
ü відокремленість синтетичного і аналітичного обліку;
ü нерівномірність розподілу облікових робіт протягом періоду (збільшення завантаженості облікових працівників наприкінці місяця);
ü слабке пристосування регістрів обліку до складання звітності.
Немає коментарів:
Дописати коментар